У сучасному свт до яскраво виражених нформацйних суспльств належать США. Цьому явно сприя те, що США виготовляють левову частку комп ютеро технки (процесорв) Земно кул. Враховуючи сказане, для кран ґвропи надзвичайно актуальною органзаця випуску власно комп ютерно технки.
У майбутньому нтернет вдгра в суспльств таку ж роль, яку свого часу вдграло винайдення книгодрукування Йоганном Гутенбергом.
Вже зараз в нтерент виника дзеркальне вдображення вс масово нформац, яка сну в традицйнй форм. До такого дзеркального вдображення потрбно вднести: нтернет-газети, нтернет-журнали, нтернет-книги, нтернет-радо, нтернет-телебачення, нтернет-кно. Крм того, в нтернет з явилися так сервси, як в традицйнй масовй нформац вдсутн (наприклад, нтернет-БД, нтернет-пошуков системи тощо).
Про нтернет потрбно сказати окремо, оскльки нтернет усува для масово нформац такий фактор функцонування як вддаль. ¶нтернет, з днавши вс цифров бази даних в дину мережу й доставляючи нформацю в будь-яку точку Земно кул за лчен секунди, зробив ц бази даних спльним загальнодоступним нформацйним джерелом.
в нформацйному суспльств варто видлити такий його пдвид, в якому передбачаться використання нтернету.
варто видлити передаграрне суспльство, в якому нформаця передавалася тльки в рамках см та церкви (загалом, будь-якого релгйного нституту);
До ц класифкац можна зробити уточнення, а саме:
в нформацйному суспльств до основних джерел отримання нформац, крм тих, що в ндустральному, додаться школа (для бльшост населення вища), а також ЗМ¶ як основний постачальник масово нформац.
в ндустральному суспльств до основних джерел отримання нформац, крм тих, що в аграрному, додаться школа (середня, частково вища), а також частково ЗМ¶;
в аграрному суспльств основними джерелами отримання нформац см я, церква частково школа (як правило, початкова);
Мж вказаними суспльствами сну суттва рзниця в джерелах отримання нформац [1] . Розглянемо ц джерела:
В сторичному аспект ц види суспльств формувалися в такй послдовност: спершу виникали аграрн суспльства (первсний, рабовласницький, феодальний, а частково й капталстичний лади), дал найрозвиненш з них ставали ндустральними (починаючи з моменту найвищого розвитку капталзму) й нарешт останнм часом ц найрозвиненш ндустральн суспльства почали ставати нформацйними.
суспльства нформацйн (бльше половини нацонального прибутку вони отримують за рахунок продажу нформац масово нформац (газет, журналв, книг, радо- й телепередач), науково-технчно нформац (науково-технчних книг, журналв, патентв, стандартв тощо), програмно нформац (операцйних систем, трансляторв, пакетв офсних програм, автоматизованих систем керування пдпримством, автоматизованих систем керування технологчними процесами тощо), культурно нформац (театрв, кно, концертв, цркв тощо).
суспльства ндустральн (бльше половини нацонального прибутку вони отримують за рахунок продукц ндустр випуску тракторв, автомоблв, кораблв, лтакв ракет, видобутку корисних копалин тощо);
суспльства аграрн (бльше половини нацонального прибутку вони отримують за рахунок продажу продуктв сльського господарства зерна, овочв, фруктв, квтв тощо);
Суспльства можна розглядати з позиц того, за рахунок чого воно отриму бле половини свого нацонального валового прибутку. Вдповдно до сказаного будемо видляти три типи суспльств:
4.1. Види суспльств з позиц циркулювання в них масово нформац
Лекця 3. Види й потоки масово нформац в суспльств
до електронно бблотеки
Електронна бблотека ¶нституту журналстики
Комментариев нет:
Отправить комментарий